Щитоподібна залоза: невеликі розміри, великий сенс
Щитоподібна залоза (по-народному «щитовидка») – один із ключових ендокринних органів, який при невеликій масі (15-25 грам) має значний вплив на функціонування різних систем організму завдяки здатності виробляти та виділяти в кров’яне русло специфічні речовини – гормони. Щитоподібна залоза інтенсивно працює, тому вона дуже добре забезпечується кров’ю. За кількістю крові, яка проходить через залозу за одну хвилину, вона поступається лише ниркам (навіть не серцю чи головному мозку).
Головними гормонами щитоподібної залози є тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), які ще іменують тиреоїдними гормонами. Вони містять у своїй структурі молекули йоду. Відповідно, без достатнього надходження в організм йоду залоза не може продукувати належну кількість гормонів; а це може призвести до розвитку різноманітних захворювань, таких як збільшення щитоподібної залози понад норму (зоб, воло) або порушення її функції. У жінок проблеми із щитоподібною залозою виникають набагато частіше, ніж у чоловіків.
Роль йоду у функціонуванні щитоподібної залози
Основним природним джерелом йоду для людини є продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також вода і повітря (по 3%). Важливо знати, що йод в організмі не утворюється, водночас цей мікроелемент необхідний людині протягом усього життя. Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду, особливо це стосується західних областей. Через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях тощо, мільйони українців щодня відчувають наслідки йодного дефіциту.
Про що йдеться ?
Нестача йоду в організмі причетна до затримки росту, розвитку та відставання розумового розвитку у дітей, порушення інтелектуальної та емоційної активності в дорослих, погіршення пам’яті, слуху, порушення обмінних процесів. Дефіцит йоду під час вагітності та грудного вигодовування може мати вкрай негативні наслідки для здоров’я дитини, особливо протягом першого триместру вагітності, коли підвищується ризик порушення формування і дозрівання головного мозку плода. На більш пізніх термінах вагітності є ризик народження дитини з розумовою відсталістю. Приймати йодовмісні препарати під час вагітності необхідно, однак рішення необхідно узгодити з лікарем.
Споживання достатньої кількості йоду через харчування або додаткові джерела, є важливим заходом для профілактики захворювань щитоподібної залози та забезпечення її нормального функціонування. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, універсальне йодування харчової солі є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту. На жаль, Україна є однією з небагатьох країн, які дотепер не мають закону про обов’язкове йодування солі. Крім цього, певним групам населення лікарі додатково призначають таблетки, що містять йод (наприклад, Йодомарин). З іншого боку, варто застерегти від надмірного вживання йоду, оскільки великі його дози здатні за певних умов спричинити порушення функціонування щитоподібної залози або прогресування вже наявної хвороби.
Слід взяти за правило: у йододефіцитних регіонах населення повинно вживати разом із їжею виключно йодовану сіль !
Значення щитоподібної залози для організму
Щитоподібна залоза має багатогранний вплив на людський організм. По суті, без її гормонів або при їх нестачі не може нормально розвиватись і функціонувати жодна система організму. Тиреоїдні гормони впливають на швидкість обміну речовин, сприяють розщепленню жирів, вуглеводів і білків, відповідають за енергетичний баланс.
Крім того, вони необхідні для:
нормального росту і розвитку організму, особливо в дитячому і підлітковому періоді впливають на розвиток кісток, м’язів, тканини головного мозку;
регуляції роботи серця, частоти його скорочень, контролю артеріального тиску та інших параметрів кровообігу;
підтримки нормальної роботи центральної нервової системи (особливо емоційної сфери та пам’яті) у дорослих;
регуляції температури тіла.
Щитоподібна залоза та жіноче здоров’я
Недарма її називають «другим серцем» жінки. Тиреоїдні гормони відіграють важливу роль у розвитку та регулюванні репродуктивних функцій, таких як менструальний цикл та фертильність. Порушення функції щитоподібної залози можуть призвести до різних проблем репродуктивної сфери у жінок: аномальний менструальний цикл, ановуляція (відсутність овуляції), проблеми з настанням вагітності та труднощі з виношуванням, викидні, мертвонародження чи вроджені аномалії в дітей.
Про що варто пам’ятати ?
Загальні рекомендації для запобігання захворювань щитоподібної залози будуть корисні будь-кому:
слід вести здоровий спосіб життя – забезпечити правильне збалансоване харчування, включаючи вживання йодованої солі, та достатню фізичну активність;
за можливості, обмежити вплив негативних чинників навколишнього середовища, як-от тривалі стреси, вірусні інфекції, паління, побутова хімія;
проходити регулярні медичні огляди з метою раннього виявлення захворювань щитовидної залози, зокрема жінкам після 35 років і чоловікам після 50.
Своєчасне обстеження у спеціаліста-ендокринолога, зокрема з профілактичною метою, дає змогу виявити хворобу ще на початку її розвитку, що є ключовою умовою успішного лікування, запобігання прогресуванню захворювання та зниження ризику можливих ускладнень, а в підсумку – збереження здоров’я щитоподібної залози та цілого організму.
Пам’ятайте! Самодіагностика та самолікування можуть зашкодити здоров’ю. Якщо підозрюєте у себе проблеми із щитовидкою — не втрачайте час, зверніться до лікаря-ендокринолога, який є фахівцем із питань
діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози.
Макар Роман Дмитрович,
лікар-ендокринолог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент