Макар Роман Дмитрович

Чи правильно функціонує ваша щитоподібна залоза ?

Щитоподібна залоза виробляє гормони тироксин (T4) і трийодтиронін (T3), а регулює їх продукцію тиреотропний гормон гіпофізу (ТТГ). Захворювання самої щитовидки або різноманітні сторонні впливи здатні порушити її нормальну роботу, що призводить або до недостатньої продукції тиреоїдних гормонів (гіпотиреоз), або до їх надмірної кількості в крові (гіпертиреоз, тиреотоксикоз). Це може відбуватися як на тлі збільшення щитоподібної залози понад норму (зоб, воло), так і без такого.

Як розпізнати гіпотиреоз ?

Гіпотиреоз — це найчастіше порушення функції щитоподібної залози; спостерігається у близько 5 % дорослих жінок та у близько 1 % чоловіків. Головними причинами гіпотиреозу є хронічний автоімунний тиреоїдит, перенесені операції на щитоподібній залозі, а також передозування препаратів, котрі використовують для лікування тиреотоксикозу (Тирозол, Мерказоліл). Рідше гіпотиреоз може виникати внаслідок іншої патології залози, впливу радіації, певних ліків чи тяжкого йодного дефіциту.

Зазвичай прояви гіпотиреозу розвиваються поступово, а їх вираженість залежить від ступеня дефіциту тиреоїдних гормонів.

Основні симптоми, що вказують на гіпотиреоз:

• постійне відчуття холоду;
• надмірна сонливість;
• погіршення пам’яті та концентрації уваги;
• нерідко – депресія
• збільшення маси тіла;
• схильність до закрепів;
• уповільнене серцебиття, мала різниця між систолічним та діастолічним артеріальним тиском;
• шкіра бліда, суха та лущиться, волосся сухе й ламке;
• порушення менструального циклу, безпліддя;
• стійка анемія, підвищений вміст холестерину.

Варто зазначити, що жоден із наведених симптомів не є унікальним для гіпотиреозу; кожен з них може мати й інші причини. Однак, чим більше ознак в одного пацієнта – тим імовірнішим є діагноз. У наш час для надійного підтвердження гіпотиреозу необхідне лабораторне обстеження, передусім визначення в крові ТТГ. Якщо його рівень виходить за межі норми, лікар призначає подальші обстеження. Особливо важливо діагностувати гіпотиреоз у жінок, які планують вагітність, оскільки цей стан має дуже негативний вплив як на матір, так і на плід.

Лікування стійкого гіпотиреозу полягає у систематичному заміщенні гормону щитоподібної залози синтетичним аналогом у формі таблеток. Така терапія призначається виключно лікарем і здійснюється під його ретельним контролем.

Чи гіпотиреоз можна повністю вилікувати?

Більшість пацієнтів з гіпотиреозом потребують лікування та систематичного контролю впродовж усього життя. У деяких випадках (напр., підгострий тиреоїдит, медикаментозний гіпотиреоз) може спостерігатись самостійне одужання і зникнення гіпотиреозу.

Які ознаки тиреотоксикозу ?

Тиреотоксикоз (гіпертиреоз) — це стан, при якому щитоподібна залоза виробляє надмірну кількість тиреоїдних гормонів, що призводить до прискорення обмінних процесів в організмі. Це захворювання може суттєво вплинути на різні органи та системи, спричиняючи низку серйозних симптомів та ускладнень. Основною причиною виникнення цього стану є дифузний токсичний зоб (хвороба Ґрейвса Базедова); крім цього — деякі форми тиреоїдитів та вузлів щитоподібної залози, передозування препаратів тироксину або вплив інших ліків.

Найчастіше тиреотоксикоз супроводжується такими симптомами:

• прискорене серцебиття (до 100-120 ударів/хв і більше), аритмія;
• задишка, навіть при легкому навантаженні;
• емоційна лабільність, підвищена збудливість, плаксивість;
• порушення сну;
• втрата ваги при нормальному апетиті;
• тремтіння рук або цілого тіла;
• припливи жару;
• підвищена пітливість;
• випинання очних яблук, сльозотеча.

За відсутності належного лікування ця патологія може призвести до серйозних
ускладнень, таких як:

• Тиреотоксичний криз — екстрений медичний стан, що вимагає негайної госпіталізації та інтенсивної терапії.
• Серцево-судинні захворювання, як-от тяжкі порушення ритму, серцева
  недостатність.
• Остеопороз — крихкість кісток через прискорений обмін речовин.
  Щоб встановити наявність тиреотоксикозу, необхідно звернутися до ендокринолога. Фахівець призначить низку обстежень, основними з яких є аналіз крові на гормони та специфічні антитіла, а також УЗД щитоподібної залози. Лікування зазначеної хвороби має проходити під суворим контролем ендокринолога.

Лікар може вдатися до таких видів терапії, як:

• медикаментозне лікування — пацієнту призначають препарати, що знижують вироблення гормонів (тиреостатики), а також засоби, які нормалізують серцеву діяльність та заспокоюють нервову систему;
• прийом радіоактивного йоду — застосовується для знищення тканини щитоподібної залози без операції. За такого методу терапії рівень гормонів, що виробляються залозою, знижується і хвороба переходить у стан ремісії;
• хірургічне втручання — після детального обстеження і наявності показань пацієнту проводять операцію з видалення частини або всієї щитоподібної залози. У такому разі пацієнту прописують прийом тиреоїдних гормонів.

Профілактика тиреотоксикозу

Щоб запобігти гіпертиреозу, потрібно своєчасно лікувати ендокринні патології. Виявити на ранніх стадіях розвитку можна, проходячи профілактичні огляди в ендокринолога. Необхідно відмовитись від шкідливих звичок, збалансувати свій раціон.
Важливо також проводити вторинну профілактику з метою запобігання рецидивам тиреотоксикозу. Для цього варто уникати стресів, інсоляції, підвищених фізичних навантажень, ненормованого режиму праці, особливо в нічну зміну. Слід обмежити або уникати багатих на йод продуктів (морської капусти, морепродуктів), кави, енергетиків, алкоголю. Корисно освоїти техніку медитації.

Пам’ятайте! Самодіагностика та самолікування можуть зашкодити здоров’ю. Якщо підозрюєте у себе проблеми із щитовидкою — не втрачайте час, зверніться до лікаря-ендокринолога, який є фахівцем із питань діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози.

Роман Макар
лікар-ендокринолог вищої категорії,
кандидат медичних наук, доцент