14.10.2021

Ендоскопія: інформація для пацієнта

ЩО ТАКЕ СУЧАСНИЙ ЕНДОСКОП?

На даний час гнучкі ендоскопи для обстеження і лікувальних втручань у просвіті травного каналу – це не «зонди», а комплекс для відеоендоскопії – надзвичайно складні і дорогі електронно-механічні агрегати. Вони включають відеоскоп (це власне той пристрій, який вводять у травний канал) з CCD-матрицею високої роздільчої якості (фіброскопи з оглядом через окуляр і систему лінз у розвинутих країнах нині застосовуються лише у «польових» умовах, оскільки не забезпечують належну якість зображення), системою освітлення, механікою активного згинання кінця апарата, системи подачі води і повітря та каналом (або двома) для введення спеціальних інструментів різного призначення. Сучасні відеосистеми для ендоскопії не лише забезпечують високу якість зображення, а й дають змогу його збільшення, фіксації окремих кадрів або відеозапису, а також спеціальної обробки зображення з допомогою світлових фільтрів чи комп’ютерного аналізу. Ці «просунуті» технології дозволяють ліпше оцінити дрібні деталі поверхні слизової оболонки, а це, своєю чергою, поліпшує діагностику насамперед злоякісних пухлин на ранніх стадіях та передпухлинних змін. Традиційно основними виробниками сучасних відеоендоскопів є японські фірми Olympus, Pentax і Fujinon.

На даний час усі ендоскопи є герметичними приладами, які підлягають очистці, миттю і дезинфекції високого рівня з допомогою сертифікованих розчинів відповідно до міжнародних рекомендацій, що робить ендоскопію безпечною для пацієнта в плані передачі інфекцій (ВІЛ, гепатити В і С, туберкульоз). Інструментарій для маніпуляцій та операцій є одноразовим або багаторазовим, останній підлягає стерилізації.

ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЯ – ЕГДС (також відома як гастроскопія) – метод обстеження, що дає можливість дослідити стан слизової оболонки стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки за допомогою ендоскопа (невеликого – до 1 см діаметра), що вводиться через рот. Конструкція ендоскопа передбачає не тільки огляд слизової оболонки, а й за необхідності, проведення різноманітних маніпуляцій та операцій (взяття зразка тканини слизової оболонки для гістологічного дослідження – біопсія; зупинка кровотечі, видалення поліпів та сторонніх тіл та інші) шляхом введення додаткового інструментарію через спеціальний отвір в апараті (інструментальний канал).

КОЛИ ПРИЗНАЧАЮТЬ ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЮ?

При скаргах на біль у животі, нудоту, блювання, печію, при порушенні ковтання їжі та інших розладах у діяльності шлунково-кишкового тракту лікарем призначається езофагогастродуоденоскопія. Проведення ЕГДС надає можливість виявити злоякісні утворення та гістологічно підтвердити їх, хоча у випадку взяття біопсії лікар не обов’язково думає про рак, кожна зміна стану слизової має бути підтверджена гістологічним аналізом.

Езофагогастродуоденоскопія дозволяє виявляти злоякісні утворення на ранніх стадіях (жоден з інших методів дослідження не має такої можливості) та виявити захворювання, які можуть призвести до раку у майбутньому. При вчасній діагностиці такі ранні пухлини і передракові зміни можна повністю видалити шляхом малінвазивних операцій з допомогою ендоскопа. ЕГДС також незамінний, малоінвазивний метод лікування шлунково-кишкових кровотеч. З допомогою цього методу також можна розширити доброякісні звуження стравоходу і воротаря шлунка (переходу у дванадцятипалу кишку), встановити спеціальні стенти (протези) для забезпечення прохідності пухлинних звужень тощо.

ЯКА ПІДГОТОВКА НЕОБХІДНА?

Як звичайно, езофагогастродуоденоскопія проводиться натщесерце, тобто не можна приймати їжу і воду протягом 6-8 годин. Додаткову інформацію щодо спеціальних ситуацій (цукровий діабет, можливе порушення евакуації їжі зі шлунка тощо) можна отримати у лікаря. Інколи для успішного проведення процедури застосовуються заспокійливі препарати або проводиться внутрішньовенний наркоз, що потребує наявності супроводжуючих, а також унеможливлює керування автомобілем після втручання.

Перед проведенням ендоскопічного дослідження необхідно ознайомити лікаря з результатами попередніх обстежень, зокрема, рентгенологічних, УЗД ендоскопічних та ін. Також необхідно повідомити лікаря про стан свого здоров’я (про перенесені та наявні захворювання, насамперед серцево-легеневі, порушення мозкового кровообігу, цукровий діабет, судоми, алергії, перенесені операції на органах черевної та грудної порожнини, прийом препаратів, які впливають на зсідання крові, тощо). Низка захворювань (гострий інфаркт міокарда, тяжка серцева і легенева недостатність, аневризма аорти тощо) є відносним протипоказанням до ЕГДС, у таких пацієнтів її виконують за рішенням консиліуму за життєвими показаннями в умовах лікарні.

Ендоскопічні процедури (як гастроскопія, так і колоноскопія чи бронхоскопія) виконуються лише після отримання письмової інформованої згоди пацієнта, а у випадках неповнолітніх і неповносправних пацієнтів – офіційного опікуна.

ЯКІ ВІДЧУТТЯ ПІД ЧАС ГАСТРОСКОПІЇ?

Перед початком обстеження Вам зроблять зрошення ротової порожнини місцевим анестетиком або, в деяких випадках, для більшого розслаблення, при проведенні довгострокових процедур тотальну внутрішньовенну анестезію. У положенні на лівому боці ендоскоп вводиться м’яко, без зусиль під контролем зору через рот у стравохід, просуваючись далі у шлунок та дванадцятипалу кишку. Обстеження без лікувальних маніпуляцій може тривати 7-10 хвилин, а при потребі (відмивання і відсмоктування слизу, застосування спеціальних технік огляду слизової) – багато більше. Короткотривалі, 1-3 хвилини, обстеження не дають змоги провести докладний огляд стану слизової та вважаються неінформативними. Наявність ендоскопа у ротовій порожнині подразнює корінь язика, але не заважає повноцінному диханню.

Пацієнти під внутрішньовенною анестезією під час ендоскопії сплять.

ЩО ОЧІКУЄТЬСЯ ПІСЛЯ ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЇ?

При проведенні ендоскопічного дослідження в амбулаторних умовах (поліклініка, діагностичний центр тощо) пацієнт перебуває під спостереженням на протязі 5-30 хвилин, до припинення дії анестетика.

Якщо проводилась тотальна внутрішньовенна анестезія, то цей період може бути подовженим. Після обстеження пацієнт може відчути здуття живота за рахунок повітря, яке вводиться в порожнину шлунку, неприємні відчуття у горлі, що проходять на протязі доби. Приймати їжу, пити дозволяється після повного припинення дії анестетика (вільне ковтання, відсутність кому у горлі) або після додаткової інформації лікаря, який проводив дослідження.

Висновок проведеної езофагогастродуоденоскопії пацієнт отримує від лікаря одразу після процедури, йому також в усній формі надаються пояснення про виявлені зміни та рекомендації щодо подальшого спостереження та консультацій інших спеціалістів. Додатковий час необхідний при проведенні біопсії (гістологічний метод дослідження зразків слизової оболонки), що виконується на протязі 6-10 днів.

ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ МОЖУТЬ БУТИ?

Діагностична езофагогастродуоденоскопія, яку виконує кваліфікований лікар, вкрай рідко призводить до ускладнень. Частіше всього це незначний біль або неприємне подразнення у горлі, що проходить після кількаразового полоскання ротової порожнини антисептиками. Ендоскопічні маніпуляції та операції можуть супроводжуватися виникнення кровотечі або розриву (перфорації) стінки органу. Якщо ускладнення виникає під час проведення обстеження, лікар-ендоскопіст діагностує його та вживає невідкладних заходів до його усунення. Якщо ускладнення виникають через деякий час після проведення обстеження або втручання (дома або в палаті) та проявляються болісним неможливим ковтанням, здуттям шиї, болем за грудиною чи у животі, ознобом, лихоманкою, блюванням кров’ю або чорною рідиною (кавова гуща), чорним стільцем – необхідно негайно звернутись до лікаря або викликати «швидку допомогу».

Якщо у Вас виникають різні питання щодо необхідності проведення езофагогастродуоденоскопії, наявності альтернативних методів дослідження та їх інформативності обов’язково обговорюйте це зі своїм лікарем або зверніться за консультацією до спеціаліста, який виконує ендоскопічні діагностичні і лікувальні втручання!

Записати на консультацію