Колоноскопія: інформація для пацієнта
КОЛОНОСКОПІЯ – це процедура, що дає можливість лікареві визначити стан та будову прямої та товстої кишки. Дослідження проводиться в ендоскопічному кабінеті. Колоноскоп (гнучкий прилад невеликого діаметру довжиною від 1,3 м до 2 м) акуратно вводиться через задній прохід та просувається по просвіту товстої кишки.
КОЛИ ПРИЗНАЧАЮТЬ КОЛОНОСКОПІЮ?
Колоноскопія призначається лікарем та проводиться для виявлення та уточнення захворювань товстої кишки, а саме: при скаргах пацієнтів на розлади у діяльності кишківника (проноси або довготривалі закрепи), виділення крові при дефекації, кровотечі, малокрів’ї (анемії) тощо. Під час проведення колоноскопії можна виявити низку змін, які перебігають безсимптомно, але мають клінічне значення, напр., поліпи, які є передраковими утворами. Це незамінний метод обстеження для діагностики онкологічних новоутворень, особливо на ранніх стадіях. Значну роль відіграє колоноскопія у програмі скринінгу раку товстої кишки, коли з метою виявлення передракових змін або пухлин на ранній стадії обстежуються безсимптомні (фактично здорові) пацієнти віком після 50 років або близькі родичі хворих з пухлинами чи поліпами товстої кишки.
ЯКА ПІДГОТОВКА НЕОБХІДНА ПЕРЕД КОЛОНОСКОПІЄЮ?
Перед проведенням ендоскопічного обстеження Вам необхідно повідомити лікаря про стан Вашого здоров’я (супутні і перенесені хвороби, алергія, операції, результати попередніх обстежень). Лікар-ендоскопіст з урахуванням можливих користі і ризику приймає кінцеве рішення про доцільність колоноскопії у Вашому конкретному випадку.
Низка захворювань (гострий інфаркт міокарда в останні 3 міс., тяжка серцева і легенева недостатність, аневризма аорти, недавні операції, виразковий коліт у стадії загострення, порушення зсідання крові тощо) а також вагітність є протипоказанням до колоноскопії, у таких пацієнтів її виконують за рішенням консиліуму за життєвими показаннями в умовах лікарні.
Ендоскопія виконується лише після отримання письмової інформованої згоди пацієнта, а в разі неповнолітніх і неповносправних – офіційного опікуна.
Для отримання повної інформації про стан слизової оболонки товстої кишки необхідна її спеціальна очистка. Це надзвичайно важливий етап процедури в цілому, якість якого істотно залежить від дисциплінованості пацієнта. Кишківник необхідно ретельно відмити від калу, слизу тощо настільки, щоб лікар міг без проблем виявити зміни слизової, менші за 5 мм. Збільшення на 1% кількості якісно проведених повних колоноскопій (до сліпої кишки) знижує на 3% смертність від раку товстої кишки. При неадекватній підготовці (калові маси, які не вдається відмити і відсмоктати) лікар змушений припинити процедуру – вона не лише неінформативна, а й небезпечна – зростає ризик пошкодження кишки (перфорації), яка в таки умовах особливо небезпечна.
Існують напрацьовані схеми підготовки. Наприклад, “лаважна” схема, коли пацієнту необхідно за певний час випити певну кількість розчину (сумарно 3-4 л) для очистки кишки. У даний час переважно усю дозу розчину ділять на дві частини – увечері напередодні і уранці в день процедури. Якщо колоноскопія призначена на пообідній час, усю підготовку доцільно проводити зранку в день процедури. Прийом останньої дози препарату для підготовки кишківника у сучасних схемах переважно починають в межах 5 годин до колоноскопії та завершують, щонайменш, за 2 години до початку втручання.
Така підготовка протипоказана пацієнтам з симптомами кишкової непрохідності.
Докладніша інформація щодо підготовки до колоноскопії отримується індивідуально кожним пацієнтом від лікаря з урахуванням стану і супутніх захворювань пацієнта. При хронічних закрепах можлива триваліша підготовка.
Основні рекомендації додатково до власне промивання кишківника наступні:
- Якщо Ви приймаєте препарати, що впливають на зсідання крові (варфарин, клопідогрель, аспірин, ривароксабан (Ксарелто)) – необхідно заздалегідь уточнити разом з лікуючим лікарем і ендоскопістом їх можливий вплив на ризик кровотечі під час ендоскопії – при потребі і можливості ці препарати відміняють або пацієнта переводять на інший засіб.
- За тиждень до процедури припиняють прийом препаратів заліза (сорбіфер, тардиферон тощо) та вісмуту (де-нол, гастронорм), за 3 дні – продукти, які істотно забарвлюють кал (чорниці, вишні, буряк). За день-два до призначеної колоноскопії — почніть вживати їжу з низьким вмістом клітковини — куряча грудинка, філе риби (білої) без шкірки, білий рис, білий хліб, яйця, сир, вершкове масло, чай, кава (проціджена), негазована вода, сік без м’якоті. Не можна вживати свіжі та сушені овочі (горох, квасолю, картоплю, капусту, моркву, зелень), мак, гречку, фрукти й ягоди (передусім з дрібними зернятками), чорний хліб, жирні сорти м’яса та риби, жирні бульйони, копченості та соління, консерви, гострі приправи, йогурти, що містять наповнювачі, жирні молочні продукти, алкогольні напої). Останній прийом їжі напередодні – до 15 години дня, пізніше можна лише пити прозорі напої.
- У день можна вживати лише прозорі напої, у т.ч. солодкі, рідку їжу як виняток дозволяється пацієнтам з цукровим діабетом. За 2 години до втручання не можна не лише їсти, але й пити. Якщо планується процедура із знечуленням, їсти в день колоноскопії не можна, а пити не можна принаймні протягом 3 годин перед нею!).
- Для покращення смакових якостей препаратів для очищення кишки, що не мають смакових домішок, можна в розчин додати сік цитрусових або імбиру. Для полегшення прийому препарату спробуйте пити його охолодженим; пити через соломинку, закладену далеко за язик; заїдати соком лимона кожну порцію (шклянку) препарату; не вдихати запах препарату (тримайте під носом шматочок лимона або лайма).
- Під час прийому препарату важливо рухатись.
ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ КОЛОНОСКОПІЯ?
Повна колоноскопія включає огляд товстої кишки до сліпої включно та кінцевого відділу тонкої кишки. Колоноскопія проводиться в положенні пацієнта на лівому боці та на спині, в середньому триває від 15 хвилин і довше. Огляд проводиться при введенні та виведенні колоноскопа, при цьому важливо максимально оглянути слизову оболонку, у т .ч. ділянки за складками. Для цього може бути необхідне відмити і відсмоктати залишки кишкового вмісту.
Пам’ятайте: якісна підготовка (активним учасником якої є пацієнт) не лише забезпечує високу інформативність і безпеку колоноскопії, а й істотно впливає на Ваші відчуття і комфорт — після якісної підготовки менша потреба у вдмухуванні повітря у просвіт, відмиванні і відсмоктуванні вмісту, тривалість процедури вкорочується!
Зазвичай, процедура переноситься пацієнтом задовільно, інколи спричиняє больові відчуття. Пацієнт може відчувати розпирання, тиск у животі унаслідок вдмухування повітря у просвіт кишки (що необхідне для його розправлення і огляду стінки) та рухів апарата. Біль може бути також зумовлений розтягненням брижейки кишки. При обстеженні без анестезії контакт з пацієнтом важливий, оскільки при появі болю лікар виконує певні маневри апаратом, які мають на меті зменшити біль, при цьому зменшується ризик перфорації кишки (з цього погляду колоноскопія без знечулення має певні переваги). Нестерпний біль є підставою для припинення процедури, виконання колоноскопії під знечуленням або відмови від неї. Інколи внаслідок поганої підготовки або з інших причин (стан після операцій на черевній порожнині, особливостей будови товстої кишки) неможливий повний огляд усіх відділів кишечника, в такому разі призначаються інші методи обстеження (рентгенівське обстеження товстої кишки з барієвою клізмою – іригоскопія, комп’ютерна томографія, віртуальна колоноскопія тощо).
Якщо під час проведення колоноскопії виявляються патологічні зміни слизової оболонки товстої кишки, то для підтвердження або скасування діагнозу проводиться біопсія (взяття шматочка слизової оболонки для гістологічного дослідження). У випадку взяття біопсії лікар не обов’язково думає про рак, кожна зміна стану слизової має бути підтверджена гістологічним аналізом.
При виявленні поліпів їх треба в більшості випадків видалити під час колоноскопії з використанням додаткового обладнання та інструментарію. Інколи виникає необхідність проведення повторних колоноскопій з метою оцінки стану слизової на місці видалення поліпа, при поліпах значних розмірів або великої їх кількості. Видалення поліпів прямої та товстої кишки – важливий захід профілактики раку кишківника!
Під час проведення колоноскопії лікар-ендоскопіст має можливість виявити джерело кровотечі та за допомогою спеціальних інструментів зупинити його без операції.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ КОЛОНОСКОПІЇ?
Одразу після закінчення колоноскопії лікар розповідає пацієнту про результати обстеження, видає висновок. При взятті біопсії заключний діагноз пацієнт отримує через 6-10 днів.
Після обстеження пацієнт спостерігається лікарем до усунення симптомів здуття, розпирання у животі, яке виникає при нагнітанні повітря під час процедури. Пацієнт може відвідати туалет, після відходження газів самопочуття значно покращується. Якщо колоноскопія проводилась під загальною тотальною внутрішньовенною анестезією (анальгоседація, наркоз), пацієнт залишається під наглядом деякий час.
Приймати їжу та поновити звичайний ритм життя можливо у той же день після від’їзду з лікувального закладу (при проведенні наркозу час відновлення активності визначає анестезіолог!).
При необхідності повторних оглядів лікар у кожному конкретному випадку призначає повторні обстеження.
ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ ТРАПЛЯЮТЬСЯ ПРИ КОЛОНОСКОПІЇ?
Колоноскопія загалом безпечна, якщо виконується лікарем, який пройшов спеціальну підготовку. Але як і при всякому ендоскопічному обстеженні, при колоноскопії можуть виникнути ускладнення. За даними літератури середній ризик ускладнень становить до 0,35%, переважно ускладнення трапляються при проведенні додаткових маніпуляцій, напр., видаленні поліпів та проявляються кровотечею або розривом стінки кишки – перфорацією (до 0,18%). Ризик кровотечі мізерний при діагностичній колоноскопії, натомість вона може виникнути під час і після видалення поліпів (до 6%). Кровотечу під час операції видалення у переважній більшості випадків зупиняють ендоскопічним шляхом, якщо вона виникла пізніше – може потребувати повторної колоноскопії. Усунення наслідків ускладнень може потребувати госпіталізації і навіть операції, яка при необхідності проводиться негайно. Тому у всіх випадках, коли після проведення колоноскопії з’являється різкий біль у животі, виділення значної кількості крові з кишки, лихоманки, необхідно негайно звернутись до лікаря або викликати «швидку допомогу».
Ускладнення з боку систем кровообігу і дихання трапляються рідко (менше 1%), вони включають порушення ритму і артеріального тиску, зомління, напад стенокардії тощо і пов’язані переважно з супутніми захворюваннями.
Якщо у Вас виникнули питання щодо необхідності проведення колоноскопії або альтернативного методу обстеження прямої та товстої кишки, необхідно обговорити з лікарем усе, що цікавить Вас стосовно процедури, подальшого спостереження тощо.